вівторок, 28 лютого 2017 р.
Для 6 класу
Завдання 1
Завдання 2
Людське життя.. . Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. Люди, їх мільйони.. . усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.
Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у пісні "Два кольори" - «червоне - то любов, а чорне - то журба». Бо й справді,кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим. Стежина життя.. . Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинись хоч трішки! Почекай хоч одну мить! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть» .
Важко розмірковувати про людське життя, адже це настільки багатогранне явище, що ніяких слів не вистачить, щоб розкрити його сутність. Найвидатніші філософи в усі часи намагалися зробити це, проте, як на мене, найкраще це вдалося митцям, які за допомогою мови образів, звуків, фарб наближаються до розгадки великої таємниці життя. Життя – найбільша цінність. Саме тому настільки вражають випадки, коли людина свідомо приносить життя у дар іншим. Так вчиняли герої-бійці підчас Великої Вітчизняної Війни, а до них – герої українського народу, що боролися як могли за свободу та незалежність нашої Батьківщини, право свого народу на самобутність, щасливе майбутнє свої дітей. Життя видатних особистостей – митців, науковців, громадських діячів, вчителів, лікарів – це постійний, щоденний дар суспільству й людству в цілому. Згадаємо Марію та П’єра Кюрі,вчених, які відкрили радіоактивність радію та полонію, та були першими добровільними жертвами опромінення, бо не відмовилися від експериментів, хоча й усвідомлювали небезпеку для свого здоров’я.
Часто виходить так, що людина починає розуміти безцінність життя, коли стоїть перед обличчям смерті. А найбільше захоплення викликає мужність людини жити та творити, коли вона невиліковно хвора. Прикладом цього може бути життя видатної української поетеси, драматурга, перекладачки Лесі Українки. Жага до життя, сильна воля поетеси виявляється в її автобіографічній поезії «Contra spem spero»,де звучать такі рядки:
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Заповнюючи своє життя самовідданою працею, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно підвищує цінність власного життя. Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини.
Отже, можна зробити висновок, що життя – це дарунок долі,яким людина має мудро та розважливо розпорядитися. Незважаючи на те, що інколи настають важкі часи, у житті також повно приємних речей, які ми маємо цінувати. У кожного є вибір, кожен може досягти успіху, треба лише старанно працювати. І можливо, через багато років і наш життєвий шлях ставитимуть у приклад наступним поколінням.
Так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у пісні "Два кольори" - «червоне - то любов, а чорне - то журба». Бо й справді,кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим. Стежина життя.. . Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинись хоч трішки! Почекай хоч одну мить! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть» .
Важко розмірковувати про людське життя, адже це настільки багатогранне явище, що ніяких слів не вистачить, щоб розкрити його сутність. Найвидатніші філософи в усі часи намагалися зробити це, проте, як на мене, найкраще це вдалося митцям, які за допомогою мови образів, звуків, фарб наближаються до розгадки великої таємниці життя. Життя – найбільша цінність. Саме тому настільки вражають випадки, коли людина свідомо приносить життя у дар іншим. Так вчиняли герої-бійці підчас Великої Вітчизняної Війни, а до них – герої українського народу, що боролися як могли за свободу та незалежність нашої Батьківщини, право свого народу на самобутність, щасливе майбутнє свої дітей. Життя видатних особистостей – митців, науковців, громадських діячів, вчителів, лікарів – це постійний, щоденний дар суспільству й людству в цілому. Згадаємо Марію та П’єра Кюрі,вчених, які відкрили радіоактивність радію та полонію, та були першими добровільними жертвами опромінення, бо не відмовилися від експериментів, хоча й усвідомлювали небезпеку для свого здоров’я.
Часто виходить так, що людина починає розуміти безцінність життя, коли стоїть перед обличчям смерті. А найбільше захоплення викликає мужність людини жити та творити, коли вона невиліковно хвора. Прикладом цього може бути життя видатної української поетеси, драматурга, перекладачки Лесі Українки. Жага до життя, сильна воля поетеси виявляється в її автобіографічній поезії «Contra spem spero»,де звучать такі рядки:
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Заповнюючи своє життя самовідданою працею, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно підвищує цінність власного життя. Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини.
Отже, можна зробити висновок, що життя – це дарунок долі,яким людина має мудро та розважливо розпорядитися. Незважаючи на те, що інколи настають важкі часи, у житті також повно приємних речей, які ми маємо цінувати. У кожного є вибір, кожен може досягти успіху, треба лише старанно працювати. І можливо, через багато років і наш життєвий шлях ставитимуть у приклад наступним поколінням.
середа, 22 лютого 2017 р.
Для 6 класу
Розминка
Завдання достатнього рівня
1. Видаліть зайві символи в словах.
|
За допомогою клавіші DELETE
|
За допомогою клавіші
BACKSPASE
|
|
Проффессор
|
Розздріб
|
|
Ккорекція
|
Вваріант
|
|
Вагаа
|
Вічністьь
|
2. Вставте потрібні символи, замініть помилкові.
|
Вставка символа
|
Заміна символа
|
|
Взаємовідношеня
|
Работа
|
|
Володіня
|
київ
|
|
Зовнішно
|
Вітрило
|
3. Вставте у наведеному реченні замість виділених слів
відповідні символи, яких немає на клавіатурі, скориставшись інструментом
СИМВОЛ:
У будь-якому трикутнику
сума внутрішніх кутів дорівнює 180 градусів.
4. Вилучіть в тексті слова, що повторюються.
Текстовий процесор MS Word – одна одна з
найпопулярніших прикладних програм ОС ОС WINDOWS.
Процес створення документа починається з з набирання
тексту.
Одна з помилок помилок недосвідченого користувача – це це
натискання ENTER у кінці кожного кожного рядка. Не треба треба цього
робити!
5. Використавши режим автоматичної заміни, замініть
слово «ПК» на слово «комп’ютер».
Сучасний ПК – це електронний пристрій, призначений для
введення, збереження, обробки та виведення інформаційних даних. Усі ці процеси
відбуваються відповідно до тих програм, які зберігає ПК. Таке означення
передбачає, що для роботи ПК необхідні як мінімум дві складові: апаратне
забезпечення і програмне забезпечення.
6. Розбийте даний текст на два абзаци.
Жила собі маленька дівчинка на ймення Квіточка. Звали її
так тому, що дуже любила ніжні та квітучі рослини.
7. Скасуйте попередню команду.
8. Введіть наступний текст на новій сторінці:
«У владі людини – отруїти повітряну оболонку планети,
отруїти води океанів, хоч потім очистити їх вона вже ніколи не зможе… Але якщо
може людина так багато, то під силу їй і припинити все це!»
О. Гончар
9. Перевірте правопис набраного тексту.
Завдання високого рівня
10. Почніть виконання цього завдання з нової сторінки.
11. Задайте для даної сторінки такі параметри:
-
ліве поле – 3 см ;
-
праве,
верхнє, нижнє поля – 1 см .
-
розмір паперу
– А4;
-
орієнтація
сторінки – книжкова.
12. Задайте відступ першого рядка абзацу 1 см .
13. Задайте шрифт Arial, розмір – 14.
14. На вкладці ПРАВОПИС задайте параметри: автоматично
перевіряти орфографію, завжди пропонувати заміну неправильного слова.
15. Введіть з клавіатури даний текст.
13 – 15 років – це той час, коли є смисл замислюватися
над питанням, яке ви можете знати по рядках В. В. Маяковського: «У
меня растут года, будет и семнадцать. Где работать мне тогда, чем мне
заниматься?» звісно, поет був
правий, коли говорив: «Все работы хороши, выбирай на
вкус!». А який ваш смак? Що вас більше цікавить? Історія? Хімія?
Математика? Можливо, ще щось? Не поспішайте приймати остаточне рішення, але
думати про нього вже час.
16. Перегляньте документ в різних режимах.
середа, 15 лютого 2017 р.
Конкурс "Капітошка"
Учні 4-х класів Артем Анісімов та Тимофій Буйневич сьогодні прийняли участь у міському етапі обласного конкусу юних інформатиків "Капітошка". Хлопці гідно показали себе у таких напрямках: логіка, анімація, текстовий процесор та художня майстерність.
Вітаємо із зайнятим ІІІ місцем!
Підписатися на:
Дописи (Atom)